FEATURES OF FORMING OF THE PHOTOSYNTHETIC PRODUCTIVITY OF PLANTS OF SORTS OF KIDNEY BEAN ARE DEPENDING ON DEPTH OF SEEDING

В. І. Овчарук, О. В. Овчарук

Abstract


The article reviews the researches results of the highly productive varieties of common beans, the photosynthetic formation productivity in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe. By the results of
the researches established dependence of the photosynthetic productivity from the varietal characteristics of kidney beans and the seeding depth.
The highest indicators of the assimilatory surface was formed by the crops of Bukovynka variety at the sowing depth of 4-5 sm and were 40,3 thousands m2/ha during the phase of flowering-seed formation.
With the different depth the indicators of the leaf surface area were decreased by 1,0-1,1 thousands m2/ha. These indicators were the lowest in Schedra variety at the sowing depth of 2-3 sm. It was established that the most effectively leaf surface area of crops have worked during the
flowering period of kidney bean plants. In particular, the most elevated figures of the photosynthetic potential in the research were found in Bukovynka variety at the sowing depth of 4-5 sm, which were 0,751
mln m2 × day/ha. These figures were the lowest in Perlyna variety – 0,659 mln m2 × day/ha. The largest increase of dry matter in kidney beans crops were found during the period from the flowering phase to the pod-filling phase. The highest number of dry matter (6,31 t/ha) on average for the period of studies was found in crops of Bukovynka variety at the sowing depth of 4-5 sm. As a result of calculations was established that the highest increase of pure productivity of photosynthesis in the research was during the period “first trigeminal leaf-beginning of flowering” of kidney bean plants. Namely the researched crops during the mentioned period have yielded from 5.12 to 5.47 g/m2 of dry matter per day at the sowing depth of 4-5 sm. At the sowing depth of 2-3 cm and 6-7 cm they’ve yielded from 5,09 to 5,43 g/m2 of dry matter per day.
It was shared factors of influence during the formation of pure productivity shows that among studied factors the most impact on the change of an indicator has the genetic characteristics of a variety
(factor A – 64%). Slightly lower influence has the seeding depth (factor B – 24%). The interaction of studied factors was at the level of 11%.

Keywords


common beans; variety; seeding depth; leaf surface area; growth periods and development; photosynthetic productivity

References


Babich A. Problema fotosintezu і bіologіchnoї fіksacії azotu bobovimi kul'turami. Vіsnik agrarnoї nauki. Vol. 2. P. 37-39. Babich, A., Petrichenko, V., Adamen', F. (1996).

Golohorins'ka M.G. Stvorennja novih sortіv kvasolі ta їh vprovadzhennja u virobnictvo. Mіzhvіd. temat. nauk. zb. іnstitutu roslinnictva іm. Jur'єva UAAN. Vol. 90. P. 149-152. Golohorins'ka, M., Ovcharuk, O., Velichko, S., Vihristjuk, M. (2005).

Kamіns'kij V. (2006) Agrobіologіchnі osnovi іntensifіkacії viroshhuvannja zernobobovih kul'tur v Lіsostepu Ukraїni: avtoref. dis. Na zdobuttja nauk. stupenja d-ra s.-g. nauk: spec. 06.01.09. Vіnnicja.

Nichiporovich A. (1963). Fotosintez i voprosy produktivnosti rastenij. Moskov: Izd. Akademii nauk SSSR.

Ovcharuk O.V. Agroekologіchnі osoblivostі formuvannja fotosintetichnih pokaznikіv kvasolі zvichajnoyi. Vіsnik Cherkas'kogo unіversitetu. Vol. 204. P. 131-136. Ovcharuk, O., Ovcharuk, V., Gavriljanchik, R. ta іn. (2011).

Poljanskaja L. Novye sorta fasoli. Selekcija i semenovodstvo. Vol. 3. P. 39-40. Poljanskaja, N., Zaginajlo, N. (1991).

Petrechenko V. Naukovі osnovi suchasnih tehnologіj viroshhuvannja visokobіlkovih kul'tur. Vіsnik agrarnoї nauki. Vol. 3. P. 15-19. Petrechenko, V., Babich, A., Kolіsnik, S. ta іn. (2003).

Stakanov F.S. (1986) Fasol'. Kishinev: Shtiinca.


GOST Style Citations


Бабич, А.О. Проблема фотосинтезу і біологічної фіксації азоту бобовими культурами / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко, Ф.Ф. Адамень // Вісник аграрної науки. – 1996. – № 2. – С. 37-39.

Голохоринська, М.Г. Створення нових сортів квасолі та їх впровадження у виробництво / М.Г. Голохоринська, О.В. Овчарук, С.Й. Величко, М.А. Вихристюк // Міжвід. темат. наук. зб. інституту рослинництва ім. Юр'єва УААН. – № 90. – Харків. – 2005. – С. 149-152.

Камінський, В.Ф. Агробіологічні основи інтенсифікації вирощування зернобобових культур в Лісостепу України : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.01.09 / В.Ф. Камінський. – Вінниця, 2006. – 48 с.

Ничипорович, А. А. Фотосинтез и вопросы продуктивности растений / А. А. Ничипорович, Л. Е. Строгонова, Г.П. Устенко и др. – М.: Изд. Академии наук СССР, 1963. – 157 с.

Овчарук, О.В. Агроекологічні особливості формування фотосинтетичних показників квасолі звичайної / [ О.В. Овчарук, В.І. Овчарук, Р.Ю. Гаврилянчик та ін.] // Вісник Черкаського університету. – Вип. 204. – Черкаси. – 2011. – С. 131-136..

Полянская, Л.Н. Новые сорта фасоли / Л.Н. Полянская, Н.И. Загинайло // Селекция и семеноводство. – 1991. – № 3. – С. 39-40.

Петриченко, В.Ф. Наукові основи сучасних технологій вирощування високобілкових культур / [В.Ф. Петриченко, А.О. Бабич, С.І. Колісник та ін.] // Вісник аграрної науки. – К., 2003. – С. 15-19.

Стаканов, Ф.С. Фасоль. / Ф.С. Стаканов – Кишинев : Штиинца. – 1986. – С. 168.




Copyright (c) 2019 PODILIAN BULLETIN: AGRICULTURE, ENGINEERING, ECONOMICS